Максим  Тадейович Рильський,  який народився 130 років тому (19 березня 1895 року) залишив по собі справжній розсип віршів  про Україну,  рідну мову, пісню про людей, які працюють на землі. Він  був не лише поетом , а ще й публіцистом, філософом, перекладачем, науковцем.

Максим Рильський любив своє село Романівку, де пройшло його дитинство. Все життя оспівував красу рідної землі, працю хлібороба.

Поет  дуже любив природу, багато писав про  неї, закликав берегти її. Побудував будиночок у   Голосіївському лісі - зараз там музей ім. М.Рильського.

Мав багато  друзів серед поетів, письменників, науковців та інших категорій творчих людей. 

Максим Рильський майстерно розкривав багатство української мови і в своїй творчості користувався невичерпними можливостями рідного слова. 

Максим Рильський заснував у селі Романівка школу для сільських дітей, довгий час  викладав там українську мову та літературу. Зараз ця школа носить його ім'я.

24 липня 1964 року після тяжкої хвороби серце поета зупинилося. Та пам'ять про нього залишилася: в його  творах, в Голосіївському парку ім. М. Рильського, в рідній Романівці - школі його  імені, в назві вулиць.

А ще - в серці тих, хто любить  Україну, рідну мову та українську пісню.